1-е Послание к фессалоникийцамГлава 3 |
|
1 |
|
2 и послали Тимофея, брата нашего и сотрудника Божия в Евангелии Христовом, чтобы утвердить вас и ободрить для укрепления веры вашей, |
|
3 чтобы никто не колебался в этих скорбях. Ибо вы сами знаете, что так нам суждено. |
|
4 Ибо и тогда, когда мы были у вас, мы говорили вам заранее, что предстоит нам скорбеть, как и произошло, и вы знаете. |
|
5 Поэтому и я, не терпя более, послал узнать о вере вашей, как бы не искусил вас искуситель и не оказался тщетным труд наш. |
|
6 |
|
7 то мы были утешены вами, братья, при всей нужде и скорби нашей, вашей верою, |
|
8 потому что теперь мы живы, раз вы стоите в Господе. |
|
9 Ибо какую благодарность можем мы воздать Богу за вас, за всю радость, которой радуемся о вас пред Богом нашим, |
|
10 ночь и день премного молясь о том, чтобы увидеть ваше лицо и восполнить то, чего недостает вере вашей? |
|
11 |
|
12 А Господь да подаст вам возрастание и преизобилование в любви друг ко другу и ко всем, как и мы имеем её к вам, |
|
13 чтобы утвердить ваши сердца неукоризненными в святости пред Богом и Отцом нашим в пришествие Господа нашего Иисуса со всеми святыми Его. |
1-е до солунянРозділ 3 |
|
1 |
|
2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі, |
|
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. |
|
4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. |
|
5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний. |
|
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, |
|
7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри. |
|
8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́! |
|
9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом? |
|
10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі. |
|
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас! |
|
12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас! |
|
13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́! |
1-е Послание к фессалоникийцамГлава 3 |
1-е до солунянРозділ 3 |
|
1 |
1 |
|
2 и послали Тимофея, брата нашего и сотрудника Божия в Евангелии Христовом, чтобы утвердить вас и ободрить для укрепления веры вашей, |
2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі, |
|
3 чтобы никто не колебался в этих скорбях. Ибо вы сами знаете, что так нам суждено. |
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. |
|
4 Ибо и тогда, когда мы были у вас, мы говорили вам заранее, что предстоит нам скорбеть, как и произошло, и вы знаете. |
4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. |
|
5 Поэтому и я, не терпя более, послал узнать о вере вашей, как бы не искусил вас искуситель и не оказался тщетным труд наш. |
5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний. |
|
6 |
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, |
|
7 то мы были утешены вами, братья, при всей нужде и скорби нашей, вашей верою, |
7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри. |
|
8 потому что теперь мы живы, раз вы стоите в Господе. |
8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́! |
|
9 Ибо какую благодарность можем мы воздать Богу за вас, за всю радость, которой радуемся о вас пред Богом нашим, |
9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом? |
|
10 ночь и день премного молясь о том, чтобы увидеть ваше лицо и восполнить то, чего недостает вере вашей? |
10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі. |
|
11 |
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас! |
|
12 А Господь да подаст вам возрастание и преизобилование в любви друг ко другу и ко всем, как и мы имеем её к вам, |
12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас! |
|
13 чтобы утвердить ваши сердца неукоризненными в святости пред Богом и Отцом нашим в пришествие Господа нашего Иисуса со всеми святыми Его. |
13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́! |